- посвідчений
- —————————————————————————————посві́дченийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
посвідчений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до посвідчити. || посві/дчено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
посвідченість — ності, ж. Абстр. ім. до посвідчений … Український тлумачний словник
нотаріальний — а, е. Стос. до посвідчення й оформлення юридичних актів, різних документів і т. ін. || Завірений нотаріусом. •• Нотаріа/льна конто/ра місцевий орган нотаріату. Нотаріа/льна пала/та некомерційна організація, що є професійним об єднанням, заснована … Український тлумачний словник